STEM(STEAM) та логотерапія: перетин димензіональної онтології та багатовимірності наукової освіти (та їх актуальність у контексті війни)
DOI:
https://doi.org/10.32405/2413-4139-2020-2(29)-112-117Ключові слова:
логотерапія, екзистенціальний аналіз, Віктор Франкл, розмірна онтологія, ноетичний, STEM-освіта, освіта під час війниАнотація
Події останнього року в Україні на тлі військового вторгнення росії поставили український народ перед багатьма викликами, відповіді на які необхідно невідкладно шукати в контексті кризових
ситуацій у всіх сферах життя, зокрема освіти. З часів пандемії реальність постійно та стрімко змінюється, вимагаючи швидкої адаптації. Щоб ці зміни враховували непередбачуваність майбутнього,
на нашу думку, варто спиратися на цінності, які стоять вище таких тимчасових понять, як війна,
криза, виживання, брак ресурсів, страх смерті, втрати тощо. Для цього в кожній зі сфер людського
буття – від мікрокосму родини до глобальних трансформацій на рівні держави та світу в цілому – ми
маємо керуватися картою цінностей, яка розглядає людину не лише у вимірі психофізичного, проявленого буття, а насамперед на рівні непроявленого, вічного – у вимірі ноетичного. Ноетичний рівень
дає змогу підвестися над різноспрямованістю та непередбачуваністю як людської психофізики, так і
будь-яких подій, що розгортаються навколо. Включеність ноетичного виміру в розуміння людської онтології перевірена подіями, які, на жаль, не назавжди залишилися в минулому, а розгортаються тут і
зараз на теренах України, а саме – Другою світовою війною та концентраційними таборами. Логотерапія – напрям у психології, започаткований австрійським психіатром і в’язнем концтабору Віктором
Франклом, заснований на теорії екзистенціального аналізу та розумінні того, що психічним і фізичним людина володіє як інструментом, натомість духовним, або ноетичним. Це дозволяє їй протистояти
будь-яким, навіть суперечливим, психофізичним різнонаправленостям, відкривати в собі самодистанціювання та самотрансценденцію, примиряти навіть найнестерпніші реалії свого існування.
Пропонуємо розглянути принципи та закони димензіональної онтології, що становить теоретичне підґрунтя логотерапії, у контексті наукової освіти. Зокрема, на нашу думку, збагачення освітніх програм інструментами та підходами, які стверджують принципи ноетизму, сприятиме розвитку
та зміцненню цього виміру як у кожній особистості зокрема, так і в підростаючому поколінні загалом.
Це дасть змогу виростити покоління особистостей, вільних від стратегій виживання та націлених на
утвердження цінностей, непідвладних війні, страху смерті чи будь-якому руйнуванню.
Кількість завантажень статті
Посилання
1. Adler, A. (2007). The science of living. New York, NY: Meredith Press.
2. Frankl, V. E. (1967). Psychotherapy and existentialism: Selected papers on logotherapy. New York,
NY: Washington Square Press, Inc. DOI https://doi.org/10.1037/h0087982.
3. Frankl, V. E. (1986). The doctor and the soul: From psychotherapy to logotherapy. New York.
4. Frankl, V. E. (1990). Chelovek v poiskah smysla: Sbornik [Man’s search for meaning: Selected
works]. Moscow. [in Russian].
5. Frankl, V. E. (2014). The will to meaning: Foundations and applications of logotherapy. New York.
6. Freud, S. (1963a). Introductory lectures on psycho-analysis (pts. 1 & 2). In J. Strachey (Ed. &
Trans.). The standard edition of the complete psychological works of Sigmund Freud. Vol. 15, P. 1–242. London.
7. Freud, S. (1963b). Introductory lectures on psycho-analysis (pt. 3). In J. Strachey (Ed. & Trans.). The
standard edition of the complete psychological works of Sigmund Freud. Vol. 16, P. 243–483. London.
8. Freud, S. (1964). New introductory lectures on psycho-analysis and other works. In J. Strachey (Ed.).
The standard edition of the complete psychological works of Sigmund Freud. Vol. 21, P. 1–184. Londons.
9. Fromm, E. (1942). Fear of freedom.London: K. Paul, Trench, Trubner & Co., Ltd.
10. Fromm, E. (1947). Man for himself. An inquiry into the psychology of ethics. New York.
11. Fromm, E. (1991). On being human. London: Bloomsbury Academic & Professional.
12. Jung, C. G. (1972). Two essays on analytical psychology. Princeton, NJ.
13. Kelly, E. (2011). Material Ethics of Value: Max Scheler and Nicolai Hartmann. Springer Science &
Business Media.
14. Rogers, C. R. (1959). A theory of therapy, personality and interpersonal relationships as developed in
the client-centered framework. In S. Koch (Ed.), Psychology: A study of a science. Vol. 3. P. 184–256. New York.
15. Rogers, C. R. (1965). Client-centered therapy: Its current practice, implications, and theory. Boston.
16. Rogers, C. R. (1995). On becoming a person: A therapist’s view on psychotherapy. Boston
