Anthropology of Possibility: Culture, Freedom and Creativity of Human Being
DOI:
https://doi.org/10.63437/3083-6433-2026-1(36)-03Keywords:
human, possibility, freedom, creativity, culture, development, societyAbstract
The article explores the anthropological intuitions of Ukrainian philosophy of the second half of the twentieth century through the prism of possibility, freedom, culture, and creativity. It analyzes the key ideas of the Kyiv philosophical milieu, within which the human being was understood as a being of becoming, open to self-realization in activity, coexistence, and culture. The study demonstrates that creativity was interpreted not as the production of novelty, but as a mode of realizing human existence connected with the actualization of possibilities and the inner self-transformation of the person. Giftedness is interpreted as a process through which the human being becomes endowed with oneself through freedom, thinking, and interaction with others.
Ukrainian philosophy of the second half of the twentieth century is significant not merely as an intellectual response to the crisis of dogmatic thinking, but above all as an attempt to return the human being to the center of philosophical reflection. What is at stake here is a reconsideration of human essence itself, which is no longer interpreted as a completed natural given or as a function of a social mechanism. The human being emerges here as a being of creative possibility, that is, as one who never fully coincides with one’s present condition and is compelled constantly to transcend oneself in activity and communication. For this reason, the problem of development acquires an anthropological meaning within this philosophical tradition. To be human means not merely to exist, but to actualize the human within oneself. In this context, culture is understood as the sphere in which the universal becomes embodied rather than as a repository of completed and long-frozen achievements of previous generations. Culture thus lives as the historical experience of humanity acquiring the form of personal existence. The human reveals itself not as an abstract essence beyond everyday life, but as a living possibility realized only in the деятельнісному спілкуванні of people with one another and in creativity as the capacity to discover oneself as other.
Downloads
References
Використані літературні джерела.
1. Андрос Є. В. В. І. Шинкарук як ініціатор антропологічного повороту в українській філософії ХХ сторіччя. Філософські діалоги. 2010. Вип. 4: Філософсько-антропологічні читання: творча спадщина В. І. Шинкарука та сьогодення (до 80-ліття від дня народження). Ч. 1. С. 5–13.
2. Босенко В. А. Актуальные проблемы диалектического материализма. Київ: Вища школа, 1983. 175 с.
3. Босенко В. До питання про діалектику взаємовідношення вибуху і стрибка в процесі руху. Київ: Вид-во Київського університету, 1961. 131 с.
4. Злотина М. Л. Диалектика / отв. ред. Ю. А. Мелков. Київ: ПАРАПАН, 2008. 264 с.
5. Іванов В. П., Бистрицький Є. К., Тарасенко М. Ф., Козловський В. П. Мировоззренческая культура личности (философские проблемы формирования). Київ: Наук. думка, 1986. 295 с.
6. Київська світоглядно-гносеологічна школа другої половини XX ст.: монографія / Л. В. Губерський, В. Г. Кремень, А. Є. Конверський та ін. Київ: Київ. нац. ун-т ім. Тараса Шевченка, 2020. 239 с.
7. Козловський В. «Київська школа» перекодувала радянський догматичний марксизм-ленінізм. Філософська думка. 2015. № 3. С. 24–29.
8. Копнин П. В. Введение в марксистскую гносеологию. Київ: Наук. думка, 1966. 288 с.
9. Кримський С. Ранкові роздуми / худож. оформ. О. Білецького. Київ: Майстерня Білецьких, 2009. 120 с.
10. Кримський С. Смислоутворення як предмет методологічного аналізу. Теорія смислу в гуманітарних дослідженнях та інтенсіональні моделі в точних науках. Київ : Наук. думка, 2012. С. 50–71.
11. Лісовий В. Риторика замість арґументації. Критика. 2004. № 3 (77). URL: krytyka.com.ua. (дата звернення: 09.05.2026).
12. Маркс К. Тези про Фейєрбаха. Маркс К., Енгельс Ф. Вибрані твори: у 9 т. Київ: Політвидав України, 1987. Т. 2. С. 1–5.
13. Попович М. «Київська філософська школа» як предмет дискусії: інтерв’ю. Філософська думка. 2015. № 3: Київське філософське коло ХХ сторіччя. С. 6–9.
14. Попович М. В. Нарис історії культури України. Київ: АртЕк, 1998. 728 с.
15. Табачковський В. У пошуках невтраченого часу: нариси про творчу спадщину українських філософів-шістдесятників. Київ: ПАРАПАН, 2002. 300 с.
16. Шинкарук В. Г. Вибрані твори: у 3-х т. Київ: Укр. Центр духовної культури, 2003. (Філософська спадщина України). Т. 2. 528 с.
References
1. Andros, Ye. V. (2010). V. I. Shynkaruk yak initsiator antropolohichnoho povorotu v ukrainskii filosofii XX storichchia [V. I. Shynkaruk as the initiator of the anthropological turn in twentieth-century Ukrainian philosophy]. Filosofski dialohy – Philosophical Dialogues, 4 (1), 5-13. [in Ukrainian].
2. Bosenko, V. A. (1983). Aktualnye problemy dialekticheskogo materializma [Actual problems of dialectical materialism]. Kyiv, 175 p. [in Russian].
3. Bosenko, V. (1961). Do pytannia pro dialektyku vzaiemovidnoshennia vybukhu i strybka v protsesi rukhu [On the dialectics of the relationship between explosion and leap in the process of movement]. Kyiv, 131 p. [in Ukrainian].
4. Zlotina, M. L.; Melkov, Yu. A. (Ed.). (2008). Dialektika [Dialectics]. Kyiv, 264 p. [in Russian].
5. Ivanov, V. P., Bystrytskyi, Ye. K., Tarasenko, M. F., & Kozlovskyi, V. P. (1986). Mirovozzrencheskaia kultura lichnosti (filosofskie problemy formirovaniia) [Worldview culture of personality (philosophical problems of formation)]. Kyiv, 295 p. [in Russian].
6. Huberskyi, L. V., Kremen, V. H., Konverskyi, A. Ye., et al. (2020). Kyivska svitohliadno-hnoseolohichna shkola druhoi polovyny XX st. [The Kyiv worldview-epistemological school of the second half of the twentieth century]. Kyiv, 239 p. [in Ukrainian].
7. Kozlovskyi, V. (2015). “Kyivska shkola” perekoduvala radianskyi dohmatychnyi marksyzm-leninizm [The “Kyiv school” recoded Soviet dogmatic Marxism-Leninism]. Filosofska dumka – Philosophical Thought, 3, 24-29. [in Ukrainian].
8. Kopnin, P. V. (1966). Vvedenie v marksistskuiu gnoseologiiu [Introduction to Marxist epistemology]. Kyiv, 288 p. [in Russian].
9. Krymskyi, S. (2009). Rankovi rozdumy [Morning reflections]. Kyiv, 120 p. [in Ukrainian].
10. Krymskyi, S. (2012). Smyslotvorennia yak predmet metodolohichnoho analizu [Meaning-making as a subject of methodological analysis]. Teoriia smyslu v humanitarnykh doslidzhenniakh ta intentsionalni modeli v tochnykh naukakh – Theory of meaning in humanities research and intentional models in exact sciences. P. 50-71. [in Ukrainian].
11. Lisovyi, V. (2004). Rytoryka zamist argumentatsii [Rhetoric instead of argumentation]. Krytyka – Critique, 3 (77). P. 17-18. Retrieved from: https://krytyka.com/ua/articles/rytoryka-zamist-argumentatsiyi. [in Ukrainian].
12. Marx, K., & Engels F. (1987). Tezy pro Feierbakha [Theses on Feuerbach]. Vybrani tvory u 9 tomakh – Selected works in 9 volumes.Vol. 2, P. 1–5. [in Ukrainian].
13. Popovych, M. (2015). “Kyivska filosofska shkola” yak predmet dyskusii: interviu [The “Kyiv philosophical school” as a subject of discussion: Interview]. Filosofska dumka – Philosophical Thought, 3, 6-9. [in Ukrainian].
14. Popovych, M. V. (1998). Narys istorii kultury Ukrainy [Essay on the history of Ukrainian culture]. Kyiv, 728 р. [in Ukrainian].
15. Tabachkovskyi, V. (2002). U poshukakh nevtrachenoho chasu: narysy pro tvorchu spadshchynu ukrainskykh filosofiv-shistdesiatnykiv [In search of lost time: Essays on the creative heritage of Ukrainian philosophers of the Sixties]. Kyiv, 300 р. [in Ukrainian].
16. Shynkaruk, V. H. (2003). Vybrani tvory u 3 tomakh [Selected works in 3 volumes] (Vol. 2). Kyiv, 528 р. [in Ukrainian].
