Турбулентність сучасного суспільства як світоглядний виклик феномену науки
DOI:
https://doi.org/10.32405/2413-4139-2020-2(29)-12-19Ключові слова:
глобальні перспективи суспільного розвитку, турбулентність сучасного суспільства, світоглядні виклики на адресу науки, потреба переосмислення пріоритетів розвитку, подолання негативних тенденцій, парадигма прогресу людстваАнотація
Притаманні кінцю ХХ століття оптимістичні настрої щодо глобальних перспектив суспільного
розвитку через три десятиліття змінилися розгубленістю, тривогою та песимізмом на рівні масової свідомості. Цей фактор істотно загострює потребу світоглядного переосмислення дійсності, актуалізує аспект пошуку відповідей на питання причиново-наслідкових зв’язків негативних змін і способів оптимізації ситуації. Світоглядний виклик на адресу науки не обмежується необхідністю активного пошуку цільових орієнтирів, адекватних трансформації соціуму: переосмислення потребують критерії ефективності науки, їхня відповідність суспільству сучасного формату. Модернізація науки відповідно до вимог ХХІ століття зумовлює необхідність критичного перегляду стереотипів, значна частина яких є неадекватними буттєвим реаліям. Зокрема потребують увиразнення критерії науковості, з розмитістю яких тісно корелює тенденція занепаду наукової критики. Подоланню таких негативних тенденцій буде сприяти статусне посилення ідеалу науковця, якому притаманна творчість, евристичність, інноваційність і відповідальність.
Кількість завантажень статті
Посилання
1. Beck, U. (2000). Risk Society: Towards a New Modernity [Obshchestvo riska. Na puti k drugomu
modernu]. Moscow. [in Russian].
2. Wolniewic, B. (2020). Scientific criticism and criteria of scientific character: (transl. by Oleh Hirnyi)
[Naukova krytyka ta kryteriyi naukovosti: (per. Oleh Hirnyy)]. Philosophiya osvity – Philosophy of
Education, 26(1), 2020, P. 250–259. DOI https://doi.org/10.31874/2309-1606-2020-26-1-15. [in Ukrainian].
3. Levkulych, V. (2021). Vyshcha osvita suchasnosti kriz’ pryzmu kontseptualʹnykh priorytetiv [Modern
higher education through the prism of conceptual priorities]. Universytety i liderstvo – Universities and
Leadership. 12, P. 100–116. DOI https://doi.org/10.31874/2520-6702-2021-12-2-100-116. [in Ukrainian].
4. Mayers, D. (1998). Sotsialnaya psikhologiya [Social Psychology]. St. Peterburh, 1998. [in Russian].
5. Feyerabend, P. (1993). Against Method: Outline of an Anarchistic Theory of Knowledge. Verso.
6. Godfrey-Smith, P. (2021). Theory and Reality: An Introduction to the Philosophy of Science. University
of Chicago Press.
7. Kitcher, P. (2011). Science in a Democratic Society. Prometheus.
8. Kitcher, P. (2003). Science, Truth, and Democracy. Oxford University Press.
9. Kuhn, T. S. (2012). The Structure of Scientific Revolutions: 50th Anniversary Edition. University of
Chicago Press.
10. Popper, K. (1993). Evolutionary Epistemology, Rationality, and the Sociology of Knowledge. Open
Court Publishing Company.
11. Rhode Island University professor defends Antifa gunman who killed a Trump supporter by saying
‘there’s nothing wrong with it from a moral perspective because he was fascist’. (2020). Retrieved from: https://
www.dailymail.co.uk/news/article-8721235/University-professor-says-wrong-moral-perspective-Antifa
killing-fascist.html.
12. Rose, T. (2022). Collective Illusions: Conformity, Complicity, and the Science of Why We Make Bad
Decisions. Hachette Go.
