Генеза наукової освіти в епістемології і філософії

Автор(и)

  • Максим Гальченко Автор

DOI:

https://doi.org/10.32405/2413-4139-2023-1(30)-13-18

Ключові слова:

наука, епістемологія, філософія, наукова освіта, знання, світ, людина

Анотація

У статті проаналізовано проблему розвитку наукової освіти в контексті співвідношення при
родничої та гуманітарної наук. Зазначено, що на противагу природознавству, яке прагне виявити загальні закономірності та взаємозв’язки, гуманітарні науки досліджують індивідуальні явища, дають інтерпретацію людської діяльності та її результати, намагаються забезпечити розуміння людиною себе і світу. Сучасна наука вносить радикальні зміни в структуру знання й освіту, оскільки дозволяє життєво перетворювати накопичені інформаційні ресурси. У статті підкреслено роль універсально-творчої особистості з властивою для неї свободою вибору як формою реалізації пізнавальних можливостей науки для виявлення загальних закономірностей. В цьому контексті освіта, щоб бути науковою, 
має спрямовувати учнів на отримання науково обґрунтованого знання.

Кількість завантажень статті

Дані для завантаження поки недоступні.

Посилання

1. Melnyk, V. P. (2010). Filosofiia. Nauka. Tekhnika: Metodoloho- svitohliadnyi analiz [Philosophy.

Science. Technique: Methodological and outlook analysis]. Lviv, 592 p. [in Ukrainian].

2. Pinker, Stiven (2019). Prosvitnytstvo sohodni. Arhumenty na koryst rozumu, nauky ta prohresu

[Enlightenment today. Arguments in favor of reason, science and progress]. Kyiv, 560 p. [in Ukrainian].

3. Khramova, V. L. (2011). Kulturolohichni obrazy nauky v postpozytyvizmi [Cultural images of science

in postpositivism]. Sofiia – Sofia. No. 11. P. 14–58. [in Ukrainian].

4. Hartmann, N. (2011). Die Philosophie des deutschen Idealismus : Teil 1: Fichte, Schelling und die

Romantik. Teil 2: Hegel. Berlin; Boston: De Gruyter. 584 p.

5. Horgan, J. (1997). The End of Science: Facing the Limits of Knowledge in the Twilight of the Scientific

Age. N.Y. P. 199–200.

6. Hubner, K. (1985). Die Wahrheit des Mythos. München. 465 p.

7. Popper, K. (1979). Objective Knowledge. An Evolutionary Approach. Oxford. 382 p.

8. Toulmin, S. (1972). Human Understanding, Vol. 1. The collective use and evolution of concepts.

Oxford.

Завантаження

Опубліковано

2025-06-29