Психологічні виміри і механізми здобуття наукового знання в освіті
DOI:
https://doi.org/10.32405/2413-4139-2023-2(31)-41-54Ключові слова:
наукове знання, наукове пізнання, наукове пізнання в освіті, здобуття наукового знання, здобувач наукового знання, психологічні виміри і механізми наукового пізнання, особистісні, когнітивні і афективні механізми наукового пізнанняАнотація
Зміст статті складає аналіз психологічних вимірів і механізмів здобуття наукового знання в освіті. Феномен здобуття наукового знання в освіті розглядається у контексті феноменів наукового пізнання, наукового пізнання в освіті і проблематики психологічних вимірів, механізмів і алгоритмів пізнавальної активності здобувача наукового знання в умовах сучасних освітніх закладів. Висвітлення закономірностей співвідношення і взаємодії зазначених феноменів містяться у змісті низки наведених у статті авторських концептуальних позицій та інтерпретацій. Здобуття наукового знання трактується як особливий вид пізнавальної активності людини. Імпліцитна мета цієї активності визначається як отримання інформації про світ, у якому живе індивід, для подолання невизначеності і пов’язаної з нею орієнтаційної, поведінкової і екзистенційної невпевненості. Таке подолання потрібно індивіду у кінцевому результаті, щоб узгодити форми своїх реагувань і поведінки в рамках адаптивної і епіадаптивної форм активності, а отже, свого життя в цілому із закономірними особливостями устрою і
облаштування світу. Конгруентність у взаємодії зі світом заради якості існування – те, що стоїть за прагненням його пізнання. Проте, це прагнення неминуче породжує ще одне специфічно людське спонукання: здобуття об’єктивного знання про себе, тобто знання, що здобувається не лише з надр власного життєвого досвіду, але й із джерел сполучених саморефлексій представників виду, що містяться у прямих наукових узагальненнях або ж в опосередкованих мистецьких і літературних образних віддзеркаленнях, які теж виявляються після їх появи під мікроскопом вторинної наукової аналітичної рефлексії мистецтвознавства, літературознавства, філософії, психології та інших розділів науки. Знання про світ і знання про себе у їх поєднанні у тих чи інших формах і конфігураціях необхідне людині для того, щоб розширити простір і свободу своєї життєвої активності. Для цього їй потрібно здобути не лише знання, яке дає можливість орієнтуватися і діяти у «чотирьох стінах » найближчого оточуючого простору, а й знання, яке відкриває можливості вільної орієнтації і активності в широкому діапазоні реальних можливостей життя у вимірах простору великого світу. Потенціал найбільшої орієнтаційної, а відтак адаптивної і епіадаптивної цінності з погляду досягнення індивідом зазначених цілей містить наукове знання, яке є продуктом пізнавальної активності професійних і стихійних дослідників світу і людини. Це зумовлює цінність наукового пізнання в освіті і непересічне значення створення психолого – педагогічних умов для організації такої пізнавальної діяльності здобувачів наукового знання у навчальному процесі, яка була б не підготовкою до його здобуття, а являла б собою симультанно – сукцесивний процес повноцінного здобування і здобуття життєво придатного наукового знання. Базовою умовою досягнення такої мети є розроблення і застосування освітніх технологій, які містять організаційний, методологічний і технологічний потенціал забезпечення злиття навчального процесу і процесу наукового пізнання в освіті, закономірним прогнозованим наслідком якого буде виникнення його емерджентних ефектів і результатів. Освітні технології, що забезпечують таку можливість відповідають усім критеріям і показникам хайтеху, високих освітніх технологій.
Кількість завантажень статті
Посилання
1. Vozniuk, O. V. (2012). Pidhotovka obdarovanykh ditei do doslidnytskoi diialnosti [Preparation of gifted children for research activities]. Kreatyvna pedahohika – Creative pedagogy. 5. P. 23–27. [in Ukrainian].
2. Voloshchuk, I. S., Hotsuliak, Yu. V., Dunets, V. B., Polikhun, N. I., Sipko, K. V., & Teslenko, V. V. (2015). Pedahohichna pidtrymka obdarovanykh ditei skhylnykh do doslidnytskoi diialnosti [Pedagogical support of gifted children inclined to research activity]. Kyiv, 197 p. [in Ukrainian].
3. Voloshchuk, I., & Polikhun, N. (2012). Proekt „Fibonachchi”: meta, zavdannia ta shliakhy realizatsii [The «Fibonacci» project: goal, tasks and ways of implementation]. Navchannia i vykhovannia obdarovanoi dytyny: teoriia i praktyka – Education and upbringing of a gifted child: theory and practice.Vol. 8. P. 252–260. [in Ukrainian].
4. Halchenko, M. S. (2012). Dosvid pidtrymky ta rozvytku obdarovanykh ditei v Spoluchenykh Shtatakh Ameryky [Experience in supporting and developing gifted children in the United States of America]. K yiv, 45 p. [in Ukrainian].
5. Hrudynin, B. (2012). Orhanizatsiia samostiinoi doslidnytskoi diialnosti uchniv starshykh klasiv na osnovi multymedia-proektiv [Organization of students’ independent research activities of senior classes on the basis of multimedia projects]. Zbirnyk naukovykh prats Umanskoho derzhavnoho pedahohichnoho universytetu im. P. Tychyny – Collection of research papers of the Uman State Pedagogical University named after P. Tychyny. Ch. 4. P. 96–102. [in Ukrainian].
6. Bielska, N. A., Melnyk, M. Yu., & Novohorodska, M. M. (2020). Diahnostyka samovyznachennia shchodo maibutnoi profesii obdarovanykh uchniv litseiu [Diagnostics of self-determination regarding the future profession of gifted lyceum students]. Kyiv, 36 p. [in Ukrainian].
7. Dubasenok, O. A. (2012). Sutnist doslidnytskoho metodu navchannia u pidhotovtsi obdarovanykh uchniv do doslidnytskoi diialnosti [The essence of the research method of learning in the preparation of gifted students for research activities]. Kreatyvna pedahohika – Creative pedagogy. 5. P. 14–18. [in Ukrainian].
8. Kovalchuk, V. V., & Moiseiev, L. M. (2005). Osnovy naukovykh doslidzhen [Fundamentals of scientific research]. Kyiv, 240 p. [in Ukrainian].
9. Melnychuk, T. (2010). Rozvytok tvorchoi osobystosti v protsesi naukovo-doslidnoi diialnosti [Development of a creative personality in the process of scientific research]. Ridna shkola – Home school. 4/5. P. 20–23. [in Ukrainian].
10. Polikhun, N. I., Postova, K. H., Turov, M. P., Chernetska, T. I., & Chernetskyi, I. S. (2011). Pidhotovka molodi do doslidnytskoi diialnosti [Preparation of youth for research activity]. Kyiv, 298 p. [in Ukrainian].
11. Pidtrymka obdarovanykh ditei ta molodi. Rozvytok kreatyvnoho myslennia v umovakh standartyzatsii osvitnoho protsesu (Ukraina, Krym, Artek, 18–21 veres. 2008 r.) [Support for gifted children and youth. Development of creative thinking in the conditions of standardization of the educational process (Ukraine, Crimea, Artek, September 18–21, 2008)] (2008). Kyiv, 117 p. [in Ukrainian].
12. Pohribna, V. L., & Pidkurkova, I. V. (2017). Profesiine samovyznachennia: problemy teorii ta praktyky [Professional self-determination: problems of theory and practice]. Visnyk Natsionalnoho universytetu «Yurydychna akademiia Ukrainy imeni Yaroslava Mudroho» – Bulletin of the Yaroslav the Wise National University of Ukraine. 4. P. 106–117. [in Ukrainian].
13. Polytsiak, N. (2014). Modeli navchannia obdarovanoi molodi Dzhozefa Renzulli [Models of learning of gifted youth by Joseph Renzulli]. Nova ped. dumka – Nova ped. Opinion, 1. P. 29–32. [in Ukrainian].
14. Polikhun, N. I. (2010). Yak staty doslidnykom [How to become a researcher]. Kyiv, 226 p. [in Ukrainian].
15. Semenova, R. O., & Korolov, D. K. (2012). Psykholohichna diahnostyka obdarovanosti [Psychological diagnosis of giftedness]. Kyiv, 171 p. [in Ukrainian].
16. Psykholohichne doslidzhennia tvorchykh pertseptyvnykh protsesiv na riznykh vikovykh rivniakh [Psychological research of creative perceptual processes at different age levels]. Kyiv, 2012. [in Ukrainian].
17. Tkachenko, M. V. (2013). Chynnyky profesiinoho samovyznachennia uchniv yak faktor samorealizatsii osobystosti [Factors of professional self-determination of students as a factor of self-realization of personality]. Osvita ta rozvytok obdarovanoi osobystosti – Education and development of gifted personality. 12. P. 1–9. [in Ukrainian].
18. Science Education for Responsible Citizenship. Report to the European Commission of the Expert Group on Science Education. Brussels (2015).
19. Science Education Now: A Renewed Pedagogy for the Future of Europe. Rocard Report. Brussels: European Commission (2007).
20. Special Eurobarometer 401. Responsible Research and Innovation (RRI), Science and Technology. Brussels: DG COMM Research and Speechwriting Unit (2013).
