Соціальне мислення в особистісному розвитку: від універсального до індивідуального
DOI:
https://doi.org/10.63437/3083-6433-2025-2(35)-12Ключові слова:
соціальне мислення, видові ознаки, індивідуальність, соціокультурний контекст, розвиток особистості, контекстуальна пластичність, визнанняАнотація
Співвідношення між універсальними психологічними засадами та індивідуальними траєкторіями розвитку є однією з ключових проблем сучасної психології та соціальних наук. Попри те, що видові ознаки, зокрема емпатія, здатність до співпраці та когнітивна гнучкість, широко визнаються як еволюційні універсалії, механізми, через які ці спільні передумови трансформуються в соціально вкорінені форми індивідуальності, досі залишаються недостатньо концептуалізованими. У статті запропоновано розглядати соціальне мислення як ключовий медіативний механізм між видовими ознаками та індивідуальним розвитком у межах соціокультурних контекстів. Соціальне мислення осмислюється як інтегративна та рефлексивна здатність, що дає змогу особистості інтерпретувати соціальну реальність, орієнтуватися в системі нормативних очікуваннях і осмислено позиціонувати себе в межах міжособистісних та інституційних систем. Спираючись на здобутки еволюційної психології, соціокультурної теорії, психології особистості та наративних підходів, у статті обґрунтовано, як соціальне мислення забезпечує перетворення універсальних психологічних потенціалів на індивідуалізовані траєкторії розвитку. Особливу увагу приділено ролі культурних норм, інституційного визнання та контекстуальної пластичності у формуванні різних форм соціального мислення, зокрема як виразних, так і латентних способів соціальної присутності. Запропонована концептуальна рамка сприяє розвитку інтегративних моделей особистісного розвитку та окреслює практичні імплікації для освіти, розвитку обдарованості й психосоціального супроводу, розглядаючи соціальне мислення як базовий ресурс розвитку, що підтримує водночас індивідуальну унікальність і соціальну вкоріненість особистості.
Кількість завантажень статті
Посилання
References
1. Baumeister, R. F., & Leary, M. R. (1995). The need to belong: Desire for interpersonal attachments as a fundamental human motivation. Psychological Bulletin, 117(3), 497-529. DOI: https://doi.org/10.1037/0033-2909.117.3.497
2. Boyd, R., & Richerson, P. J. (1985). Culture and the evolutionary process. University of Chicago Press.
3. Bronfenbrenner, U. (1979). The ecology of human development. Harvard University Press. DOI: https://doi.org/10.4159/9780674028845
4. Bruner, J. (1990). Acts of meaning. Harvard University Press.
5. Buss, D. M. (2009). Evolutionary psychology: The new science of the mind (4th ed.). Pearson.
6. Cain, S. (2012). Quiet: The power of introverts in a world that can’t stop talking. Crown. DOI: https://doi.org/10.1037/e549532012-001
7. Decety, J., & Jackson, P. L. (2004). The functional architecture of human empathy. Behavioral and Cognitive Neuroscience Reviews, 3(2), 71-100. DOI: https://doi.org/10.1177/1534582304267187
8. Decety, J., & Cowell, J. M. (2014). Friends or foes: Is empathy necessary for moral behavior? Perspectives on Psychological Science, 9(5), 525-537. DOI: https://doi.org/10.1177/1745691614545130
9. Dunbar, R. (1996). Grooming, gossip, and the evolution of language. Harvard University Press.
10. Engel, G. L. (1977). The need for a new medical model: A challenge for biomedicine. Science, 196(4286), 129-136. DOI: https://doi.org/10.1126/science.847460
11. Erikson, E. H. (1968). Identity: Youth and crisis. Norton.
12. Eriksson, M., & Frisén, A. (2023). Narrative identity and psychological well-being in emerging adulthood. Journal of Adolescence, 95, 1-12.
13. Henrich, J. (2015). The secret of our success. Princeton University Press. DOI: https://doi.org/10.2307/j.ctvc77f0d
14. Honneth, A. (1995). The struggle for recognition. MIT Press. DOI: https://doi.org/10.2307/jj.18253805.13
15. Hubbard, K. (2024). Institutional recognition and student identity development. Higher Education Research, 49(2), 215-230.
16. Markus, H. R., & Kitayama, S. (1991). Culture and the self. Psychological Review, 98(2), 224-253. DOI: https://doi.org/10.1037/0033-295X.98.2.224
17. McAdams, D. P. (2001). The psychology of life stories. Review of General Psychology, 5(2), 100-122. DOI: https://doi.org/10.1037/1089-2680.5.2.100
18. McAdams, D. P., & Pals, J. L. (2006). A new Big Five theory of personality. Psychological Inquiry, 17(3), 204-224. DOI: https://doi.org/10.1037/0003-066X.61.3.204
19. McCrae, R. R., & Costa, P. T. (1997). Personality trait structure as a human universal. American Psychologist, 52(5), 509-516. DOI: https://doi.org/10.1037/0003-066X.52.5.509
20. Mead, G. H. (1934). Mind, self, and society. University of Chicago Press.
21. Piaget, J. (1952). The origins of intelligence in children. International Universities Press. DOI: https://doi.org/10.1037/11494-000
22. Premack, D., & Woodruff, G. (1978). Does the chimpanzee have a theory of mind? Behavioral and Brain Sciences, 1(4), 515-526. DOI: https://doi.org/10.1017/S0140525X00076512
23. Reitz, A. K., et al. (2024). Personality development in educational transitions. Journal of Personality, 92(1), 45-60.
24. Rockstuhl, T., Ng, K. Y., & Ang, S. (2025). Stability and plasticity in personality development. Journal of Applied Psychology, 110(2), 210-225.
25. Subotnik, R. F., Olszewski-Kubilius, P., & Worrell, F. C. (2011). Rethinking giftedness. Psychological Science in the Public Interest, 12(1), 3-54. DOI: https://doi.org/10.1177/1529100611418056
26. Tajfel, H., & Turner, J. C. (1986). The social identity theory of intergroup behavior. In S. Worchel & W. Austin (Eds.), Psychology of intergroup relations (pp. 7–24). Nelson-Hall.
27. Trivers, R. L. (1971). The evolution of reciprocal altruism. Quarterly Review of Biology, 46(1), 35-57. DOI: https://doi.org/10.1086/406755
28. Vygotsky, L. S. (1978). Mind in society. Harvard University Press.
