Імажинативні техніки як інструмент розкриття особистостного потенціалу в роботі з обдарованими дітьми в умовах воєнного стану
DOI:
https://doi.org/10.32405/2413-4139-2024-2(33)-78-83Ключові слова:
імажинація, обдарованість, логотерапія, Віктор Франкл, екзистенційний аналіз, освіта під час війниАнотація
Тривалий час перебуваючи на території військових дій, попри беззаперечну віру в перемогу та відбудову нашої країни після втрат, надзвичайно важливо зберегти та зміцнити найбільш цінний ресурс – людський капітал та інтелектуальний потенціал. У статті висвітлено актуальну тему підтримки обдарованих учнів у період особливо складних випробувань. Збереження, підтримка та розвиток їхнього потенціалу становлять основу для формування національної ідентичності та посилення інтелектуального надбання країни, що робить цю тему надзвичайно актуальною та стратегічно важливою. Автор обґрунтовано підкреслює, що обдарованість особистості є комплексним явищем, яке охоплює інтелектуальні здібності, послідовну та адаптивну соціальну поведінку, ефективні стратегії взаємодії та свідомий процес особистісного розвитку. Для розкриття та підтримки особистісного потенціалу обдарованої особистості автор пропонує долучити до методів психологічної підтримки імажинативні техніки.
Згідно з логотерапією та екзистенційним аналізом Віктора Франкла, імажинація вивільняє та зміцнює одну з фундаментальних характеристик особистості – свободу. За допомогою власної уяви (імажинації) людина може природним шляхом долати простір і час та проживати власні можливості, які вона ще не втілювала в життя. Процес імажинації може бути звернений у минуле і стати простором спогадів, у якому особистість може поглянути на пережитий досвід, поставити до нього сутнісні питання та віднайти власну осмислену позицію до пережитого. Заради майбутнього в процесі імажинації ми можемо відтворювати необмежену кількість уявних ситуацій, і свобода нашого вибору надасть нам можливість втілити в життя одну з них. У процесі імажинації людина проживає свої бажання, прагнення, страхи, творчі здібності. Імажинація може в буквальному сенсі врятувати життя людини, не дати їй зламатися в найнестерпніших умовах. Внутрішній світ людини, якщо вона спрямована на творення, може захистити її від зовнішніх картин світу в тому випадку, якщо світ зовнішній несе руйнування. Імажинація, окрім того, успішно допомагає людині змінити власні деструктивні установки, тобто подолати межі, що встановлені її власною свідомістю. Таким чином, у часи найчутливіших викликів і ситуацій, у якій людська свідомість перебуває в деформації сприйняття часу, власної волі та самого життя, як-то ситуація тривалого перебування на території воєнного стану, імажинативні техніки допомагають подолати прірву між бажаним та реальним і зміцнити силу духу та волю, перефокусовуючи особистість у простір її можливостей.
Кількість завантажень статті
Посилання
1. Adler, A. (2007). The science of living. New York.
2. American Psychological Association. (2020). Cognitive restructuring: A practice for effective stress management. Retrieved from: https://moz.gov.ua/uk/psihologichni-poslugi-majut-buti-dostupnimi-jakisnimi-ta-bezoplatnimi-viktor-ljashko.
3. Comprehensive mental health action plan 2013–2030. (2021). Geneva: World Health Organization. Retrieved from: https://www.who.int/publications/i/item/9789240031029.
4. Fee, E., & Brown, T. M. (1997). The Life and Times of Henry E. Sigerist. Baltimore.
5. Frankl, V. E. (1967). Psychotherapy and existentialism: Selected papers on logotherapy. New York. DOI: https://doi.org/10.1037/h0087982.
6. Frankl, V. E. (1986). The doctor and the soul: From psychotherapy to Logotherapy. Alfred A. Knopf; 2nd Revised & enlarged edition (January 1, 1965). 292 p.
7. Frankl, V. E. (2000). Man’s Search For Ultimate Meaning. Basic Books; Revised edition. 208 p.
8. Frankl, V. E. (2014). The will to meaning: Foundations and applications of logotherapy. New York.
9. Goleman, D. (2006). Emotional Intelligence: Why It Can Matter More Than IQ. New York.
10. Heckman, J. J. (2000). Policies to Foster Human Capital. Research in Economics. Vol. 54. Р. 3–56. DOI: https://doi.org/10.1006/reec.1999.0225
11. Jung, C. G. (1972). Two essays on analytical psychology. Princeton.
12. Logotherapy and Existential Analysis. The Wiley World Handbook of Existential Therapy. P. 381–403.
13. Lukas, E. (2014). Meaning in Suffering: Comfort in Crisis Through Logotherapy.Purpose Research; 2nd ed. 140 p.
14. Renzulli, J. S., & Reis, S. M. (ed.) (2016). The three-ring conception of giftedness: A developmental model for promoting creative productivity in Reflections on gifted education. P. 55–86. Waco.
15. Rogers, C. R.; Koch, S. (Ed.) (1959). A theory of therapy, personality, and interpersonal relationships as developed in the client-centered framework. Psychology: A study of a science. New York. Vol. 3: Formulations of the person and the social context, P. 184–256.
16. Sheldon, K. M., Arndt, J., & Houser-Marko, L. (2003). In search of the organismic valuing process: The human tendency to move towards beneficial goal choices. Journal of Personality. P. 835–869. DOI: https://doi.org/10.1111/1467-6494.7105006




