Center and Periphery of Education: Human, Culture, Community
DOI:
https://doi.org/10.32405/2413-4139-2024-1(32)-13-21Keywords:
education, human, anthropocentrism, child-centeredness, student-centeredness, center, peripheryAbstract
The article analyzes the possibilities and consequences of implementing principles of child- or student-centeredness in education. It reveals the relationship between attempts to place humans as the goal and center of education and the anthropocentrism of the Modern era. The one-sidedness and abstraction of any centrism, which ultimately leads to the desubjectification of human activity, are substantiated. Elevating the entirety of human nature to the status of goal and center of the universe implies the actualization of the personal principle not only of the teacher and student, but also of the cultural content, around which communication and interaction of the participants in the pedagogical process take place.
In conditions of uncertainty and rapid changes in the world, the problem of the personality capable of being the subject of knowledge, activity, and thinking becomes more acute than the problem of knowledge, culture, or science. The crisis of education can be viewed as a continuation of the anthropological crisis, as a consequence of the loss of humanity by humans. The perturbation of the human position in the world actualizes the search for new answers to the main Kantian questions, as the old answers no longer seem satisfactory.
The desire to place humans at the center is one of the cases of Enframing procedure, the transformation of everything into a resource that can be controlled and kept available. The apparent exaltation of humans occurs at the expense of ontological theft from the world and through the will to power. The organizational process of ensuring the central place of humans in the world in general and efforts to establish child- or studentcenteredness in education are determined by the common basis for both, namely the will to power.
In our opinion, true education has neither a center nor a periphery. Rather, it is a sphere whose center is everywhere and periphery is nowhere. This sphere in which self-realization is possible as an intersubjective process, as the ability to realize not oneself, but the other.
Downloads
References
Використані літературні джерела
1. Кант І. Критика чистого розуму; пер. з нім. та приміт. І. Бурковського / І. Кант. – Київ : Юніверс, 2000. – 504 с.
2. Кремень В. Г. Філософія людиноцентризму в стратегіях освітнього простору / В. Г. Кремень. – Київ : Пед. думка, 2009. – 520 с.
3. Твердохліб Л. Концепт людиноцентризму як основа інноваційності в освітній галузі / Л. Твердохліб // Дидаскал. – 2017. – № 17. – С. 134–138.
4. Foucault M. The History of Sexuality / M. Foucault // Confessions of the Flesh. London: Penguin Books. 2021. –Vol. 4. – Р. 362.
5. Кремень В. Г. Філософія національної ідеї. Людина. Освіта. Соціум / В. Г. Кремень. – Київ : Грамота, 2007. – 576 с.
6. Probyn-Rapsey F. Anthropocentrism / F. Probyn-Rapsey // Critical terms for animal studies. – 2018. – Р. 47–63.
7. Кремень В. Чому ми бідні, якщо такі освічені? / В. Г. Кремень // Дзеркало тижня. – 2015. – № 6. – URL: https://znannya.org.ua/index.php/nukovi-statti/818-chomu-mi-bidni-yakshcho-taki-osvicheni.
8. Захаренко С. Дитиноцентризм – провідна лінія в педагогічній спадщині / О. А. Захаренка // Директор школи, ліцею, гімназії. – 2013. – № 4. – С. 63–66.
9. Ракітянська Л. Ідея співвідношення людського розуму і почуттів в контексті українського кордоцентризму: історична ретроспектива / Л. Ракітянська // Освітологія. – 2018. – № 7. – С. 29–37. DOI: https://doi.org/10.28925/2226-3012.2018.7.2937
10. Шейко В. М. Антропоцентризм як методологічний принцип вищої освіти: теоретичні та практичні аспекти / В. М. Шейко, Н. М. Кушнаренко // Культура України. – 2022. – № 76. – С. 7–22. DOI: https://doi.org/10.31516/2410-5325.076.01
11. Іринчина І. Б. Cтудентоцентризм як основа конкурентоспроможності фахівців в умовах невизначенності глобального середовища / І. Б. Іринчина // Студентоцентризм у системі забезпечення якості освіти в економічному університеті: зб. матеріалів Всеукр. наук.-метод. конф. за міжнар. участю (Київ, 2–3 берез. 2016 р.). – Київ : КНЕУ, 2016. – URL: https://ir.kneu.edu.ua/server/api/core/bitstreams/47d9a8ed-366a-42b3-b314-852f6f12490c/content.
12. Дьоміна І. Школа, дружня до Людини: створити навчальний простір, де дітям, учителям і батькам буде безпечно й комфортно / І. Дьоміна. – 2023. – URL: https://nus.org.ua/view/shkola-druzhnya-do-lyudyny-stvoryty-navchalnyj-prostir-de-dityam-uchytelyam-i-batkam-bude-bezpechno-j-komfortno/.
13. Рябенко Є. М. Принцип людиноцентризму в управлінні вищою освітою: мотиваційні аспекти професійної діяльності викладача як суб’єкта освітнього процесу / Є. М. Рябенко // Гуманітарний вісник Запорізької державної інженерної академії. – 2014. – Вип. 56. – С. 33–42. – URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/znpgvzdia_2014_56_6.
14. Пролеєв С. «Суспільство знань» як антропологічна ситуація / С. Пролеєв // Філософія освіти. – 2014. – № 1. – С. 7–24.
15. Heidegger M. Nietzsche Vol. III: The Will to Power as Knowledge and as Metaphysics / M. Heidegger; Ed. by D. F. Krell. Tr. from the German. – San Francisco : Harper & Row, 1991. Vol. IV: Nihilism.– 607 p.
16. Washington H. The Trouble with Anthropocentric Hubris, with Examples from Conservation / H. Washington, J. Piccolo, E. Gomez-Baggethun, H. Kopnin, H. Alberro // Conservation. – 2021. – No. 1. – Р. 285–298. DOI: https://doi.org/10.3390/conservation1040022
17. Norton B. G. Environmental ethics and weak anthropocentrism / B. G. Norton // The Ethics of the Environment. – Routledge, 2017. – Р. 333–350. DOI: https://doi.org/10.4324/9781315239897-21
18. Kopnina H. Anthropocentrism: More than Just a Misunderstood Problem / H. Kopnina, H. Washington, B. Taylor, J. Piccolo // Journal of Agricultural and Environmental Ethics. 2018. 31. Р. 109–127. DOI: https://doi.org/10.1007/s10806-018-9711-1
19. Йонас Г. Принцип відповідальності. У пошуках етики для технологічної цивілізації / Г. Йонас ; пер. з нім. – Київ : Лібра, 2001. – 400 с.
20. Scheler M. Problems of a Sociology of Knowledge / M. Scheler; tr. by M. S. Frings. – London : Routledge & Kegan Paul, 1980. – 239 p.
21. Lyotard J. F. The Postmodern Condition: A Report on Knowledge / J. F. Lyotard; Tr. from the French by G. Bennington and B. Massumi Foreword by F. Jameson. – Manchester : University Press, 1984. – 144 р. DOI: https://doi.org/10.2307/1772278
22. Agamben G. What Is an Apparatus? and Other Essays / G. Agamben; tr. by D. Kishik and S. Pedatella. – 2009. – 80 р.
23. Heidegger M. The Question Concerning Technology and Other Essays / M. Heidegger ; Tr. and with an Introduction by W. LOVITT. – New York & London : GARLAND PUBLISHING, INC. 1977. – 214 р.
24. Heidegger on Technology / Ed. A. Wendland, C. Merwin; C. Hadjioannou. – New York : Routledge, 2018. – 571 р.
25. Возняк В. Культура як «третій суб’єкт» освітнього процесу / В. Возняк, В. Лімонченко // Проблеми гуманітарних наук. Філософія. – 2014. – Вип. 33. – С. 14–28.
References
1. Kant, I. (2000). Krytyka chystoho rozumu [Critique of pure reason]. Kyiv, 504 p. [in Ukrainian].
2. Kremen, V. G. (2009). Filosofiia liudynotsentryzmu v stratehiiakh osvitnoho prostoru [The philosophy of human-centeredness in the strategies of the educational space]. Kyiv, 520 p. [in Ukrainian].
3. Tverdokhlib, L. (2017). Kontsept liudynotsentryzmu yak osnova innovatsiinosti v osvitnii haluzi [The concept of human-centeredness as the basis of innovation in the educational field]. Dydaskal – Didaskal. 17, P. 134–138. [in Ukrainian].
4. Foucault, M. (2021). The History of Sexuality. London. Vol. 4. P. 362.
5. Kremen, V. G. (2007). Filosofiia natsionalnoi idei [Philosophy of the national idea. Man. Education. Society]. Kyiv, 576 p. [in Ukrainian].
6. Probyn-Rapsey, F. (2018). Anthropocentrism. Critical terms for animal studies. P. 47–63.
7. Kremen, V. (2015). Chomu my bidni, yakshcho taki osvicheni? [Why are we poor if we are so educated?] Dzerkalo tyzhnia – Mirror of the week. 6. Retrieved from: https://znannya.org.ua/index.php/nukovi-statti/818-chomu-mi-bidni-yakshcho-taki-osvicheni [in Ukrainian].
8. Zakharenko, S. (2013). Dytynotsentryzm – providna liniia v pedahohichnii spadshchyni O. A. Zakharenka [Child-centrism is the leading line in the pedagogical heritage of O. A. Zakharenko]. Dyrektor shkoly, litseiu, himnazii – Director of a school, lyceum, gymnasium. 4. P. 63–66. [in Ukrainian].
9. Rakityanska, L. (2018). Ideia spivvidnoshennia liudskoho rozumu i pochuttiv v konteksti ukrainskoho kordotsentryzmu: istorychna retrospektyva [The idea of the relationship between the human mind and feelings in the context of Ukrainian cordocentrism: a historical retrospective]. Osvitolohiia – Education. 7. P. 29–37. DOI: https://doi.org/10.28925/2226-3012.2018.7.2937 [in Ukrainian].
10. Sheiko, V. M., & Kushnarenko, N. M. (2022). Antropotsentryzm yak metodolohichnyi pryntsyp vyshchoi osvity: teoretychni ta praktychni aspekty [Anthropocentrism as a methodological principle of higher education: theoretical and practical aspects]. Kultura Ukrainy – Culture of Ukraine. 76. P. 7–22. DOI: https://doi.org/10.31516/2410-5325.076.01 [in Ukrainian].
11. Irynchina, I. B. (2016). Ctudentotsentryzm yak osnova konkurentospromozhnosti fakhivtsiv v umovakh nevyznachennosti hlobalnoho seredovyshcha [Student-centrism as the basis of competitiveness of specialists in conditions of uncertainty of the global environment]. Studentotsentryzm u systemi zabezpechennia yakosti osvity v ekonomichnomu universyteti – Student-centrism in the system of ensuring the quality of education in the University of Economics. Retrieved from: https://ir.kneu.edu.ua/server/api/core/bitstreams/47d9a8ed-366a-42b3-b314-852f6f12490c/content [in Ukrainian].
12. Dyomina, I. (2023). Shkola, druzhnia do Liudyny: stvoryty navchalnyi prostir, de ditiam, uchyteliam i batkam bude bezpechno y komfortno [A school that is friendly to people: to create an educational space where children, teachers and parents will be safe and comfortable]. Retrieved from: https://nus.org.ua/view/shkola-druzhnya-do-lyudyny-stvoryty-navchalnyj-prostir-de-dityam-uchytelyam-i-batkam-bude-bezpechno-j-komfortno/ [in Ukrainian].
13. Riabenko, Ye. M. (2014). Pryntsyp liudynotsentryzmu v upravlinni vyshchoiu osvitoiu: motyvatsiini aspekty profesiinoi diialnosti vykladacha yak subiekta osvitnoho protsesu [The principle of human-centeredness in the management of higher education: motivational aspects of the teacher's professional activity as a subject of the educational process]. Humanitarnyi visnyk Zaporizkoi derzhavnoi inzhenernoi akademii – Humanitarian Bulletin of Zaporizhzhya State Engineering Academy. 56. P. 33–42. Retrieved from: http://nbuv.gov.ua/UJRN/znpgvzdia_2014_56_6.
14. Proleev, S. (2014). «Suspilstvo znan» yak antropolohichna sytuatsiia. Filosofiia osvity. [«Knowledge society» as an anthropological situation]. Philosophy of education. – Philosophy of education. 1. P. 7–24.
15. Heidegger, M.; Krell D. F. (Ed.). (1991). Nietzsche Vol. III: The Will to Power as Knowledge and as Metaphysics. San Francisco. Vol. IV. 607 p.
16. Washington, H., Piccolo, J., Gomez-Baggethun, E., Kopnina H., & Alberro H. (2021). The Trouble with Anthropocentric Hubris, with Examples from Conservation. Conservation. 1. P. 285–298. DOI: https://doi.org/10.3390/conservation1040022
17. Norton, B. G. (2017). Environmental ethics and weak anthropocentrism. The Ethics of the Environment. Routledge. P. 333–350. DOI: https://doi.org/10.4324/9781315239897-21
18. Kopnina, H., Washington, H., Taylor, B., & Piccolo, J. (2018). Anthropocentrism: More than Just a Misunderstood Problem. Journal of Agricultural and Environmental Ethics. 31. P. 109–127. DOI: https://doi.org/10.1007/s10806-018-9711-1
19. Jonas, G. (2001). The principle of responsibility. In search of ethics for technological civilization. Kyiv, 400 p.
20. Scheler, M. (1980). Problems of a Sociology of Knowledge. London. 239 p.
21. Lyotard, J. F. (1984). The Postmodern Condition: A Report on Knowledge. Manchester, 144 p.
22. Agamben, G. (2009). What Is an Apparatus? and Other Essays. 80 p.
23. Heidegger, M. (1977). The Question Concerning Technology and Other Essays. New York & London. 214 p.
24. Wendland, A., Merwin, C., & Hadjioannou, C. (Ed.). (2018). Heidegger on Technology. New York, 571 p.
25. Vozniak, V., & Limonchenko, V. (2014). Limonchenko V. Kultura yak «tretii subiekt» osvitnoho protsesu [Culture as the «third subject» of the educational process]. Problems of humanitarian sciences. Philosophy – Problems of humanitarian sciences. Philosophy. 33. P. 14–28. [in Ukrainian].
