Сучасні проблеми викладання психолого-педагогічних дисциплін в екстримальних умовах
DOI:
https://doi.org/10.32405/2413-4139-2024-2(33)-33-40Ключові слова:
психолого-педагогічні дисципліни, кризові умови, викладання, інноваційні методи, дистанційне навчання, психологічна підтримкаАнотація
Актуальність обраної проблеми обумовлено сучасним баченням перспектив викладання психологопедагогічних дисциплін. Варто констатувати, що рівень престижності вчительської професії постійно падає. Це можна пояснити багатьма причинами: як соціальними, так і особистісними. Російська агресія накладає свій відбиток на психологічний стан як здобувачів освіти, так і викладачів. Перехід на навчання в режимі онлайн та збільшення часу на самостійну роботу часто негативно впливає на якість освітнього процесу. Широке запровадження інформаційно-комунікативних технологій
вимагає постійно оновлювати компетентності викладачів і запроваджувати інноваційні технології в практику викладання, зокрема психолого-педагогічних дисциплін. Автори у своєму дослідженні спираються на концепцію трисуб’єктної дидактики, що відкриває нові перспективи організації освітнього процесу в кризових ситуаціях сьогодення.
Кількість завантажень статті
Посилання
Використані літературні джерела
1. Spivakovsky A. Three-Subjective Didactic Model / A. Spivakovsky, L. Petukhova, E. Spivakovska, V. Kotkova, H. Kravtsov // Information and Communication Technologiesin Education, Research, and Industrial Applications. Communications in Computer and Information Science. – 2013. Volume 412. – Springer International Publishing. – Р. 252–273. DOI: https://doi.org/10.1007/978-3-319-03998-5_13
2. Андрощук А. Г. Використання штучного інтелекту у вищій освіті: стан і тенденції / А. Г. Андрощук, О. С. Малюга // International Science Journal of Education and Linguistics. – 2024. – Vol. 3. – No. 2. – Р. 27–35. DOI: https://doi.org/10.46299/j.isjel.20240302.04.
3. Артюшина М. В. Викладання психолого-педагогічних дисциплін у вищому навчальному закладі непедагогічного профілю і аналіз проблеми / М. В. Артюшина // Педагогічний процес: теорія і практика. – Київ : Інститут педагогічної освіти і освіти дорослих Академії педагогічних наук України, Благодійний фонд ім. Антона Макаренка, 2009. – Вип. 2. – С. 6–17.
4. Котун К. Освітні виклики та інновації у вищій педагогічній освіті України: від деструктивних наслідків війни до ефективного змішаного навчання / К. Котун, О. Баніт, І. Радомський // Вісник кафедри ЮНЕСКО «Неперервна професійна освіта ХХІ століття». 2023. – Вип. 8. – С. 71–84. DOI: https://doi.org/10.35387/ucj.2(8).2023.71-84
5. Садова В. В. Фундаменталізація змісту педагогічних дисциплін у підготовці майбутніх учителів початкової школи: теоретико-методологічні аспекти : монографія / В. В. Садова. – Кривий Ріг : Вид. Р. А. Козлов, 2016. – 392 с. DOI: https://doi.org/10.31812/0564/1443
6. Tom Williams Jack Grove Five ways AI has already changed higher education / Tom Williams Jack Grove. – 2023. – URL: https://www.timeshighereducation.com/depth/five-ways-ai-has-already-changed-higher-education.
7. ChatGPT. – URL: https://uk.wikipedia.org/wiki/ChatGP.
References
1. Spivakovsky, A., Petukhova, L., Spivakovska, E., Kotkova, V., & Kravtsov, H. (2013). Three-Subjective Didactic Model. Information and Communication Technologiesin Education, Research, and Industrial Applications. Communications in Computer and Information Science. Vol. 412. P. 252–273. DOI: https://doi.org/10.1007/978-3-319-03998-5_13
2. Androshchuk, A. H., & Maliuha, O. S. (2024). Vykorystannia shtuchnoho intelektu u vyshchii osviti: stan i tendentsii [The use of artificial intelligence in higher education: status and trends]. International Science Journal of Education and Linguistics. Vol. 3, No. 2, P. 27–35. DOI: https://doi.org/10.46299/j.isjel.20240302.04. [in Ukrainian].
3. Artiushyna, M. V. (2009). Vykladannia psykholoho-pedahohichnykh dystsyplin u vyshchomu navchalnomu zakladi nepedahohichnoho profiliu i analiz problemy [Teaching psychological and pedagogical disciplines in a higher educational institution of a non-pedagogical profile and analysis of the problem]. Pedahohichnyi protses: teoriia i praktyka – Pedagogical process: theory and practice. Kyiv, Vol. 2. P. 6–17. [in Ukrainian].
4. Kotun K., Banit O., & Radomskyi I. (2023). Osvitni vyklyky ta innovatsii u vyshchii pedahohichnii osviti Ukrainy: vid destruktyvnykh naslidkiv viiny do efektyvnoho zmishanoho navchannia [Educational challenges and innovations in higher pedagogical education in Ukraine: from the destructive consequences of war to effective blended learning]. Visnyk kafedry YuNESKO «Neperervna profesiina osvita KhKhI stolittia» – Bulletin of the UNESCO Department "Continuing Professional Education of the 21st Century". Vol. 8, P. 71–84. DOI: https://doi.org/10.35387/ucj.2(8).2023.71-84 [in Ukrainian].
5. Sadova, V. V. (2016). Fundamentalizatsiia zmistu pedahohichnykh dystsyplin u pidhotovtsi maibutnikh uchyteliv pochatkovoi shkoly: teoretyko-metodolohichni aspekty [Fundamentalization of the content of pedagogical disciplines in the training of future primary school teachers: theoretical and methodological aspects]. Kryvyi Rih, 392 p. DOI: https://doi.org/10.31812/0564/1443 [in Ukrainian].
6. Tom Williams Jack Grove (2023). Five ways AI has already changed higher education. Retrieved from: https://www.timeshighereducation.com/depth/five-ways-ai-has-already-changed-higher-education.
7. ChatGPT. Retrieved from: https://uk.wikipedia.org/wiki/ChatGP.
