Можливості використання методики емоційної спрямованості Б. Додонова для виявлення ліцеїстів із ознаками обдарованості
DOI:
https://doi.org/10.32405/2413-4139-2020-2(29)-127-138Ключові слова:
емоції, обдарованість, шкала креативності, надійність, валідністьАнотація
У статті наведено результати дослідження діагностичних можливостей методики емоційної
спрямованості Б. Додонова для виявлення підлітків з ознаками обдарованості. Дослідження проводилося у два етапи, на двох вибірках (N = 433 та N = 269). За результатами першого етапу в опитувальнику Б. Додонова на основі факторного аналізу було виявлено «шкалу креативності», що охоплює
17 «емоцій» (почуттів, переживань, станів), яка відображає високий творчий потенціал особисто
сті. Перевірка надійності (за критерієм – α-Chronbach) показала високу узгодженість пунктів шкали
(0, 861). Прогностична валідність шкали також перевірялася на першій вибірці. Результати показали,
що її сумарний показник (за t-критерієм Стьюдента) значно вищий у школярів, які успішно проявляють себе в конкурсі Малої академії наук України, ніж у їхніх однолітків, які ніколи не беруть участі
у науково-дослідних і творчих проєктах. Перевірка конструктної (конвергентної) валідності шкали
проводилася на другому етапі дослідження. Результати показали позитивну кореляцію між шкалою
креативності за Б. Додоновим і показниками креативності за тестом Ф. Вільямса, вибором творчих
професій та творчих цінностей за тестом Дж. Голанда, конструктом «інтелектуальна активність»
Локатора Великої П’ятірки. Усі дані результати свідчать, що виділена в тесті емоційної спрямованості Б. Додонову шкала креативності може успішно застосовуватися для ідентифікації обдарованих
як додатковий (неосновний) психодіагностичний метод.
Кількість завантажень статті
Посилання
1. Bel’skaja, N. A. (2010). Jeksperimental’noe issledovanie vlijanija tvorcheskih i lichnostnyh
harakteristik starsheklassnikov na vybor professii [Experimental study of the influence of creative and personal
characteristics of high school students on the choice of profession]. Struktura osobystosti obdarovanoi dytyny
u vikovomu vymiri – The structure of the specialty of a gifted child in a century-old world. Kyiv, P. 19–25. [in
Russian].
2. Bel’skaja, N. A. (2011). Jeksperimental’noe issledovanie urovnja kreativnosti detej-uchastnikov
konkursa-zashhity issledovatel’skih rabot Maloj akademii [Experimental study of the level of creativity of
children participating in the competition-protection of research papers of the Minor Academy of Sciences].
Osobystisni intelektualni yakosti obdarovanoho uchnia u pidlitkovomu vitsi – Features of the intellectual
capacity of a gifted student in a junior university. Kyiv, P. 96–101. [in Russian].
3. Bel’skaja, N. A. (2012). Modificirovannyj i dopolnennyj variant metodiki professional’noj
napravlennosti Dzh. Hollanda [A modified and supplemented version of the professional orientation
methodology of J. Holland]. Navchannia i vykhovannia obdarovanoi dytyny – Training and development of a
gifted child. 2 (8). P. 261–271. [in Russian].
4. Burlachuk, L. F., & Korolev, D. K. (2000). Adaptacija oprosnika pjati faktorov lichnosti [Adaptation
of the questionnaire of five personality factors]. Voprosy psihologii – Questions of psychology, 1. P. 126
134. [in Russian].
5. Bielska, N. A., Melnyk, M. Yu., & Novohorodska, M. M. (2021). Diahnostyka kreatyvnosti v
proforiientatsiinii roboti [Diagnostics of creativity in professional careers. Methodological
recommendations]. Kyiv, 72 p. [in Ukrainian].
6. Dodonov, B. I. (1978). Jemocija kak cennost’ [Emotion as a value]. Moscow, 272 p. [in Russian].
7. Dodonov, B. I. (1975). Klassifikacija jemocij pri issledovanii jemocional’noj napravlennosti lichnosti
[Classification of emotions in the study of the emotional orientation of the personality]. Voprosy psihologii – Questions of psychology. 6. P. 21–33. [in Russian].
8. Druzhinin, V. N. (2008). Psihologija obshhih sposobnostej [Psychology of general abilities]. St.
Peterburg, 318 p. [in Russian].
9. Bar-On, R. (1988). The development of concept of psychological well-being: Doctoral dissertation.
Rhodes University, South Africa.
10. Mayer, J. D. Salovey P., Caruso D. R., & Sternberg, R. J. (ed.) (2000). Models of emotional
intelligence. Handbook of human intelligence (2nd ed.). New York, Cambridge University Press, P. 396–422.
