Наукова освіта як ключова парадигма сталого розвитку України
DOI:
https://doi.org/10.32405/2413-4139-2020-2(29)-67-75Ключові слова:
наукова освіта, сталий розвиток, цілі сталого розвитку, інформаційне суспільство, освітня сфера, система освітиАнотація
- У статті висвітлено проблематику впливу глобальних трансформаційних процесів формування
інформаційного суспільства – суспільства знань – на систему освіти. Досліджено взаємозв’язок стра
тегії реалізації затверджених на Саміті ООН зі сталого розвитку в 2015 році Цілей сталого розвит
ку людства із запровадженням в освітньому середовищі інноваційної парадигми наукової освіти. На
основі джерельного аналізу освітнього дискурсного простору України систематизовано дослідницькі
підходи до концептуальної парадигми наукової освіти в контексті досягнення Цілей сталого розвитку
України. Доводиться, що цифровізація, є провідною тенденція формування інформаційного суспіль
ства. що докорінним чином видозмінює суспільні відносини та вимоги до діяльності державних органів
і установ, соціальних інститутів і національних систем освіти.
В нових умовах система освіти покликана позбавитися рудиментів традиційної освіти, що вже
вичерпала свої навчальні ресурси, і перейти від простого надання готових знань, що швидко застарі
вають, до виховання компетентної людини, яка вміє самостійно здобувати знання на основі дослід
ницьких практик та оперування науковою методологією вже з перших кроків перебування в освітньо
му середовищі. Запропоновано модель алгоритму набуття наукової грамотності (Scientific Literacy)
в рамках Нової української школи.
У статті автори дійшли висновку, що стійке зростання й сталий розвиток України має стати
результатом запровадження новітніх моделей наукової освіти, яка постає не лише інструментом,
а й пріоритетним засобом входження нашої країни в цифрове суспільство знань, формування критич
ної маси конкурентоздатної молоді як головної рушійної сили конкурентоздатності всієї країни, її по
дальшого прогресивного розвитку.
Кількість завантажень статті
Посилання
1. Babijchuk, S. (2020). Pedahohichna kontseptsiya “naukova osvita“ [Pedagogical concept «scientific
education»]. Osvitniy dyskurs – Educational discourse. (2020). Vol. 23. P. 14–21. [in Ukrainian].
2. Babijchuk, S. (2018). Naukova osvita yak pedahohichnyy kontsept [Scientific education as a pedagogical
concept]. Molod i rynok – Youth and the market. Vol. 2. P. 60–63. [in Ukrainian].
3. Halchenko, M. (2021). Metod naukovoyi osvity [The method of scientific education]. Naukove
piznannya: metodolohiya ta tekhnolohiya. Filosofiya. – Scientific cognition: methodology and technology.
Philosophy. Vol. 1. P. 29–34. [in Ukrainian].
4. Halchenko, M. (2021). Kontsept naukovoyi osvity: sens i pryznachennya v suchasnomu sviti [The
concept of scientific education: meaning and purpose in the modern world]. Pedahohichni innovatsiyi: ideyi,
realiyi, perspektyvy – Pedagogical innovations: ideas, realities, perspectives. Vol. 1. P. 70–75. [in Ukrainian].
5. Hrynevych, L., Morse, N., & Boyko, M. (2020). Naukova osvita yak osnova formuvannya innovatsiynoyi
kompetentnosti v umovakh tsyfrovoyi transformatsiyi suspilʹstva [Scientific education as a basis for the formation
of innovative competence in the conditions of digital transformation of society]. Informatsiyni tekhnolohiyi i
zasoby navchannya – Information technologies and teaching aids. Т. 77, Vol. 3. P. 1–26. [in Ukrainian].
6. Dovhiy, S. (2019). Shchodo stanu ta perspektyv rozvytku naukovoyi osvity v Ukrayini (stenohrama naukovoyi
dopovidi na zasidanni Prezydiyi NAN Ukrayiny 11 veresnya 2019 r.) [Regarding the state and prospects of the
development of scientific education in Ukraine (transcript of the scientific report at the meeting of the Presidium of the
National Academy of Sciences of Ukraine on September 11, 2019)]. Visnyk Natsionalʹnoyi akademiyi nauk Ukrayiny –
Bulletin of the National Academy of Sciences of Ukraine. Vol. 10. P. 24–30. [in Ukrainian].
7. Kovaleva, O. (2020). Problemni pytannya identyfikatsiyi naukovoyi osvity v ukrayinsʹkiy pedahohichniy
nautsi [Problematic issues of identification of scientific education in Ukrainian pedagogical science].
Pedahohichni innovatsiyi: ideyi, realiyi, perspektyvy – Pedagogical innovations: ideas, realities, perspectives.
Vol. 2. P. 144–151. [in Ukrainian].
8. Milenina, M. (2021). Naukova osvita: diakhroniya ta potentsial u hlobalʹnomu vymiri [Science
education: diachrony and potential in the global dimension]. Pedahohichni innovatsiyi: ideyi, realiyi,
perspektyvy – Pedagogical innovations: ideas, realities, perspectives. Vol. 1. P. 22–29. [in Ukrainian].
9. Science education for responsible citizenship: Report to the European Commission of the expert group
on science education. (2015). Directorate- General for Research and Innovation (European Commission).
Luxembourg. 84 p.
10. Polihun, N., Slipukhina, I., & Chernetskyi, I. (2018). Naukova osvita yak innovatsiya v systemi osvity
Ukrayiny [Scientific education as an innovation in the education system of Ukraine]. Naukovi zapysky
[Tsentralʹnoukrayinsʹkoho derzhavnoho pedahohichnoho universytetu imeni Volodymyra Vynnychenka] –
Scientific notes [of Volodymyr Vinnichenko Central Ukrainian State Pedagogical University]. Vol. 168. P. 186
189. [in Ukrainian].
11. Svyridenko, D., Khomenko, G., & Aleksandrova, Yu. (2020). Filosofsʹka kontseptualizatsiya
naukovoyi osvity yak instrumenta myrobudivnytstva [Philosophical conceptualization of scientific education
as a tool of peacebuilding]. Osvitniy dyskurs – Educational discourse. Vol. 26. P. 49–61. [in Ukrainian].
12. Ministry for Development of Economy, Trade and Agriculture of Ukraine (2017). The Sustainable
Development Goals: Ukraine’ national report. Retrieved from: http://un.org.ua/images/SDGs_NationalReportUA_
Web_1.pdf.
13. Shen, B. S. P. (1975). Science literacy and the public understanding of science. Communication of
scientific information. Basel, Switzerland. P. 44–52. [in Ukrainian].
